«Ознаки добра і зла. Забобони: Історія забобонних звичаїв»

Віртуальний бенефіс книги

До Дня «Не піддавайся забобонам» - 13.09.

                13 вересня проводиться День «Не піддавайся забобонам». Ці вересневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Забобони — це віра в явища, які неможливо пояснити логічно або науково. Вони суперечать фактам і перевіреним теоріям науки та філософії. Протягом століть вони стримували розвиток суспільства, гальмували прогрес і заважали ефективному використанню технологій.

                День «Не піддавайся забобонам» нагадує нам про силу раціонального мислення та важливість перевіряти інформацію. Це нагода задуматися: що в нашому житті справді залежить від нас, а що — лише від старих страхів і забобонів? Рекомендуємо з даної теми цікаву книгу «Ознаки добра і зла. Забобони: Історія забобонних звичаїв» Арі Турунена*, яку наша бібліотека отримала завдяки Українському інституту книги. 

*Арі Турунен, автор книги, має наукові ступені з політології і соціальних наук. У своїй науковій діяльності вивчав питання світогляду та проблеми сприйняття у різних культурах. Протягом 20 років працював науковим редактором для багатьох організацій та засобів масової інформації. Написав дев’ять книг про звичаї, забобони, пихатість, брехню, опір, історію алкоголю тощо, які перекладені 12 різними мовами. Ці книги сповнені яскравими історіями про причини поведінки людей, є дуже інформативними і разом з тим розважальними, аналізують цікавинки західної культурної історії.

Підготувала:

бібліограф І категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова

«Визнані світом»

                Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

                З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

                У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

                Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

                У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

                В 2026 році День українського кіно припадає на 12 вересня.

«І.П. Котляревський: діалог через століття»

                Люди, пам’ять про яких живе й житиме століттями, були непересічними й яскравими. Ми хочемо нагадати вам про Івана Котляревського – класика української літератури, письменника, поета, драматурга, громадського діяча, який народився 9 вересня 1769 року. З його поеми «Енеїда» фактично розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови.

                Декілька цікавих фактів з життя українського письменника:

                - «Енеїда» Котляревського була в бібліотеках найвідоміших людей того часу. Навіть у бібліотеці Наполеона.

                - Народився у Полтаві, в сім’ї канцеляриста. Закінчив Полтавську духовну семінарію та працював канцеляристом і домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.

                - Іван Котляревський не був одружений. Дослідники твердять: через нещасливу любов у юності, коли дівчина Марія, в яку він закохався у 25 років, йому відмовила.

                - Під час походу Наполеона І Бонапарта сформував на Полтавщині 5 український козацький полк.

                - Був директором Полтавського вільного театру.

                - Входив до складу Полтавської масонської ложі «Любов до істини».

                - Віддав 25 років службі на посаді директора дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві.

                - Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків, а дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.

                До дати народження письменника, драматурга, перекладача, просвітителя, першого класика нової української літератури відділ читального залу презентує книжкову виставку «І. П. Котляревський: діалог через століття», на якій представлені твори письменника, біографічні спогади та цитати письменника і про письменника. Запрошуємо до нас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. Іван Котляревський написав небагато творів, зате яких! Безсмертні, вони стали для українців майже народними творами. Уривки з них, як пісні, співали кобзарі на вулицях, композитори писали музику, а пісні ставали незабутньою класикою жанру. І нині ці літературні твори займають гідне місце не лише на полицях українських бібліотек, а й в літературному спадку та серцях українців.

Держкомтелерадіо розпочав прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття Премії імені Максима Рильського

                1 вересня розпочався прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2026 рік.
                Премія присуджується письменникам і поетам у двох номінаціях:
- за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів;
- за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.
                На здобуття премії висуваються нові оригінальні твори, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за пів року до їх висунення на здобуття премії.
                Заявка на участь у конкурсі відповідно до положення про Премію Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 179, подається до 1 листопада 2026 року разом із супровідним листом, до якого додаються:
- клопотання про присудження премії з короткою характеристикою твору, його автора та довідковою інформацією про автора перекладу (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), контактний номер телефону, адреса електронної пошти та інші контактні дані;
- творча характеристика автора перекладу в паперовій та електронній формі;
- три примірники твору у друкованому вигляді;
- примірник твору в електронній формі (за наявності);
- розширена анотація на твір у паперовій та електронній формі;
- копії відгуків у засобах масової інформації, рецензії (за наявності);
- копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті.
                Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносять творчі спілки, національно-культурні та національно-просвітницькі товариства, видавництва і видавничі організації, редакції періодичних видань, вчені ради вищих навчальних закладів, наукові установи, асоціації тощо.
                Заявку надсилати у визначені терміни з поміткою «На здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського» до Держкомтелерадіо за адресою: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2, а також на e-mail: office@comin.gov.ua.
                Контактний телефон : (044) 279-51-56.

«Наталка Полтавка»

 Кінорекомендація

До дня народження Івана Котляревського – 09.09.

                «Наталка Полтавка» — телефільм-опера, відзнятий на Українській студії телевізійних фільмів у 1978 році, екранізація однойменної опери 1889 року українського композитора Миколи Лисенка, написаної на сюжет п'єси 1819 року «Наталка Полтавка» зачинателя сучасної української літератури Івана Котляревського.

                Дія відбувається на Полтавщині. Джерелом твору стало життя українського суспільства на початку XIX ст., лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади. У фільмі розповідається про розлуку дівчини з коханим-бідняком та одруження з немилим багачем.

                Рік виходу: 1978

                Режисер та сценарист: Родіон Юхименко

                Актори:

                Наталія Сумська — Наталка (співає Марія Стеф’юк)

                Наталія Наум — Горпина Терпилиха

                Лев Перфілов — возний

                Федір Панасенко — виборний

                Анатолій Матешко — Петро (співає Анатолій Солов’яненко)

                Лесь Сердюк — Микола 

Підготувала:

бібліограф І категорії

ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Валентина Семенова